ЗНВК "Світанок"
Головна>Національне патріотичне виховання>Народні символи України
Запорізький навчально-виховний комплекс І ступеня «Світанок»

Усний журнал

«Народні символи України»(2 кл.)


Вихователь: Ковальчук Д.В.

Мета: розширити і поглибити знання учнів про народні символи України, формувати національну свідомість школярів, збагачувати словниковий запас, зв’язне мовлення, розвивати пам'ять, увагу, мислення, вміння спостерігати, робити висновки, виховувати патріотів рідної держави, глибокі почуття поваги до Батьківщини та її символів.

Обладнання: презентація «Народні символи України», кросворд, відеозапис, стіл, застелений рушниками, на якому знаходяться народні символи : калина, колосся пшениці, верба, хліб.

Хід виховної години

І.Вступна частина

1.Мотивація до діяльності

- Послухайте, будь ласка, вірш. Про що він?

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

- Про яку святиню говориться у вірші? (Про Україну, про Батьківщину) .

- Земля на якій ми живемо, хліб, який ми споживаємо, мама, яка дала нам життя... без всього цього просто неможливо, бо все це і є наша Батьківщина.

- Діти, а що для вас є Батьківщина? (Відповіді дітей).

- Кожна країна світу має свої символи.

- Як ви думаєте, що таке символ? (Відповіді дітей)

- Символ – це умовне позначення поняття чи явища.

Вистрадавши, виборовши волю, Україна має тепер свої державні символи. Назвіть їх, діти (Відповіді дітей)

- Молодці, діти, добре знаєте державні символи України.

- Народи світу розрізняються між собою одягом, звичаями, традиціями. У кожного народу є свої національні святині. Українці мають свої традиції, що споконвіку шанують і бережуть. Крім державних символів є і народні символи.

- А які ви знаєте народні символи нашої країни? (Відповіді дітей)

- То, як ви гадаєте, про що піде мова сьогодні на нашому заняття? (Відповіді дітей).

2. Постановка мети заходу.(Оголошують діти)

- Любі діти, на сьогоднішній виховній годині ми будемо говорити про народні символи України (Слайд № 1).

ІІ. Основна частина

- Кожен народ має народні символи. Народні символи – це те, що найбільше любить і шанує даний народ.

Про народні символи складено багато пісень і легенд, вони використовуються в обрядах, звичаях. Народні символи – це наші святині. (Слайд № 2). Вони поділяються на три групи: рослинні, тваринні народні символи та символи – святині. (Слайд №3)

- Ми здійснимо мандрівку по народних символах сторінками усного журналу:

1 сторінка – «Рослинні народні символи України»;

2 сторінка – «Тваринні народні символи України»;

3 сторінка – «Символи – святині».

І СТОРІНКА «РОСЛИННІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ»

До рослинних символів відносяться калина, верба, дуб, тополя, барвінок, чорнобривці, дуб. Вони здавна уособлюють красу нашої України, духовну міць народу, засвідчують любов до рідної землі.

Здавна у нашому народі найбільш шанованим деревом є верба. „Без верби і калини – нема України”, – говориться в народній приказці. (Слайд № 4).

Важко уявити нашу землю без верби. У нас її росте близько 30 видів. Говорять: „Де вода, там і верба”. Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна народна гігієна. (Слайд № 5).

Перед Великоднем шостий тиждень називався «Вербним». На Вербному тижні, у неділю, святили вербу.Освячені її гілочки служили оберігами полів від граду, під час грози їх викидали на двір, щоб, як казали «град припинився», обкурювали хату від хвороб, клали у купіль немовляті (Слайд № 6).

Діти хльоскали один одного освяченими прутиками, приказуючи «Не я б'ю, верба б'є» На це хльоскання не можна було ображатись, оскільки верба давала силу і здоров'я (Слайд № 7).

Під вербами молодь призначала побачення, освідчувалася в коханні.

Завжди любили люди цілющу красуню калину, яка є символом дівочої краси, ніжності, кохання, щастя. Калиною уквітчують весільний коровай,оселю, печуть смачні пироги, лікуються. (Слайд №8).Вона росла біля кожної хати. Красива вона і в пору цвітіння, і коли багряніє восени листя, і взимку, коли на тлі білого снігу червоніють її ягоди. Дівчата вишивали на сорочках калину, її вплітали у віночок.

З гілочки калини батько синові робив сопілочку, а слабеньким дівчаткам-немовляткам робили колисочку із калини (Слайд №9). Калину оспівують у піснях, про неї складено легенди.

Легенда про калину

В одній із них розповідається про те, як жила в одному селі дуже гарна дівчина. Помітив її якось воєвода, вирішив продати, щоб мати великі гроші. Але дівчина була дуже швидкою, і була б утекла, якби не зачепилася своїм намистом за кущ калини. Розсипалося намисто. Дівчину було спіймано, так і загинула вона в неволі. А на тому місці, де розсипалося червоне намисто, виросли кущі з криваво-червоними плодами. Це була калина.

Колись давно нашу землю загарбали татари. Вони нападали на. села й міста, спалювали їх, старих людей і дітей убивали, а молодих забирали в полон. Ось одного разу схопили вони зненацька кількох дівчат і наказали провести до великого міста. Дівчата завели лютих ворогів у непрохідні ліси. Коли зрозуміли вороги це, то було вже пізно, адже потрапили всі в густі хащі. Оскаженілі від люті, порубали вони дівчат шаблями. Там, де пролилася кров дівоча, виросли кущі з яскраво-червоними ягодами, ніби краплинами крові.

Ось деякі постійні народні порівняння про калину:

1. Гарна,як калина.

2. Дівчина,як калина.

3. Дівчина,як у лузі калина.

4. Розцвіла,як калина.

5. Стоїть,як калина при дорозі.

6. Цвіте,як калина.

Є у нас і рослини-символи. Одним з найулюбленіших є барвінок. Він символ вічності і кохання. Існує легенда, що коли ця рослина ще не мала назви, дуже заздрила запашній фіалці, бо та була у великій шані серед людей. І тоді вона звернулась до богині Флори, щоб та подарувала їй аромат, красу і людську любов. Однак не всесильною була богиня квітів і весни, не змогла вона нагородити рослину великою красою. Зате дала їй гучну назву «вінка», що означає «перемога» (Слайд № 10).

Барвінком прикрашають весільний коровай, його садять біля хати. Барвінок вплітають дівчата у віночок. Він зеленіє навіть під снігом. Барвінок є символом кохання. (Слайд №11)

Тополя також є нашим народним символом. Зі стрункою тополею порівнювали гнучкий дівочий стан та нещасливу дівочу долю. Про тополю написано багато пісень, складено легенди. Т. Г. Шевченко написав поему "Тополя". (Слайд №12)

По діброві вітер віє,

Гуляє по полю.

Край дороги гне тополю

До самого долу.

Існує така легенда. В одному селі жила красива дівчина Поля і мужній Хлопець на ім'я Стриба. Вони кохали одне одного. Одного разу старші люди попросили Стриба побігти у сусіднє село і довідатись, чи все там спокійно. Побіг Стриба, але, не добігаючи до села, побачив багато ворогів. Швидше вітру прибіг юнак додому, розповів людям про те, що бачив. Вирішили забрати худобу, пожитки і перечекати у горах, поки вороги залишать їхню землю. Бог блискавки і грому Перун побачив людей і вирішив дізнатися, чому вони тут. Спустившись на землю, Перун розпитав у людей, що сталось. Люди розповіли. І тут вій побачив Полю. Вона йому дуже сподобалась, і він сказав: "Ця дівчина Така гарна, що я візьму її собі за дружину".

Люди зраділи, бо мати такого Високого покровителя не всім дано. А Стриба, почувши, впав непритомний. Побачив це Перуні і промовив: "Бачу я, що на чужому нещасті свого щастя не побудуєш. Тож нехай вона буде нічия". Вдарив палицею об землю і там, де стояла доля, виросло струнке зелене деревце. Люди, котрі стояли ближче, бачили, що відбулося, а ті, які стояли далі, питають: "Де Поля?" Їм відповідають: „То Поля”. А Стриба Перун забрав з собою на небо і зробив Богом земних вітрів.

Ось деякі постійні народні порівняння про тополю:

1. Високий, як тополя

2. Гнучка, як тополя

3. Дівка, як тополя

4. Одинока, як тополя у полі

5. Пряма, як тополя

6. Струнка, як тополя.

Дуб –це символ могутності, сили, довголіття. Матері на сорочках своїх синів вишивали листя дубу, щоб син був сильний, міцний. Спали на дубових меблях , які, за повір’ям, додавали під час сну сили. Дуб має лікувальні властивості. У дубовому лісі добре почувають себе люди, які страждають на серцеві захворювання. (Слайд № 13)

- А зараз ,дорогі учні, у нас конкурс загадок про рослини-символи України. Хто вірно відгадає загадку, отримає ось таку медальку.
1.Проливала дрібні сльози

Молода дівиця

Полоскала довгі коси

У чистій водиці.(Верба)
2.Лист зелений не пропав,
А під снігом задрімав,

Щоб у синю сукенчину
Одягнуть весняну днину.
(Барвінок)

3.У погожу літню днину

Він на варті біля тину
Круглолиций та пригожий
І до сонця дуже схожий.
(Соняшник)
4.Цвіте синьо, лист зелений,
Гай він прикрашає.
Хоч мороз усе побив –
Його не займає.
(Барвінок)

5.Духмяна квіточка така, Чорними брівками морга.(Чорнобривці)

6.У віночку зеленолистім,

У червоному намисті,
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду.
(Калина)
-Дякую за ваші відгадки.

2 сторінка – «Тваринні народні символи»

Тваринних символів у нас також є багато. У княжі часи улюбленою твариною був тур. У козацькі часи - кінь. У багатьох думах, піснях оспівували козака і тут же згадували його коня (Слайд №14).

Але найулюбленішими тваринними символами є птахи ( Слайд №15).

Зозуля

У народних піснях зозулю порівнювали з матір’ю, яка побивається за своїми дітьми, називали лагідно «зозуленькою – матінкою» (Слайд №15).

Лелека

Улюбленим птахом на Україні є лелека. Його назвали на честь божества добра і кохання – Леля. Говорили колись, що Лель живе у душі доброї людини, а лелека мостить гніздо на подвір’ї добрих людей. (Слайд №16)

Журавель

Символом туги за рідним краєм є журавель. Це щемливе відчуття, яке чути у курликанні журавлів, відчуває людина, коли вона далеко від Батьківщини. (Слайд №17)

Ластівка

Символом матері є ластівка. (Слайд № 18)

Соловей

Український народ дуже співучий. Давня легенда розповідає про пташку, пісні якої стали перекладом на пташину мову пісень нашої Батьківщини. Ця пташка – соловей. За легендою, солов’ї навесні гуртом прилітають на Україну, щоб слухати наші пісні, перекладати їх на пташину мову і нести в далеку Індію. Саме в нас солов’ї висиджують пташенят, щоб вони від самого народження чули найкращі у світі пісні. (Слайд № 19)

3 сторінка –« Символи – святині»

-Відгадайте загадку.

- Виріс у полі на добрій землі,

Місце найкраще знайшов на столі.

-Так, це хліб.

- Хліб – це те, з чого кожен день розпочинається життя людини, життя нашої країни.

У скибці нашого хліба – і праця, і наука, і пісня, і танок, і мрії, і щастя людське. За всіх часів і у всіх народів найбільшою святістю вважався хліб. Недаремно людина, творячи щоденну молитву, просить Бога: “Хліб наш насущний дай нам сьогодні”. Ота святість, пошана до хліба передавалася з покоління в покоління дітям, онукам.

Багато прислів’їв та висловів є про хліб.

Хліб – усьому голова.

Причитайте друге прислів’я.

Сила від хліба, хліб – від землі.

Якщо хліб та вода, не страшна нам зима.

-В українського народу існує дуже давній звичай зустрічати гостей хлібом-сіллю.

Хліб підносять на вишитому рушнику шанованим гостям. Це – ознака гостинності.

І зараз ми поговоримо про ще один український символ – про рушник.

Рушник належить до родинних оберегів.

Не було жодної хати в Україні, яку б не прикрашали рушники. Хата без рушників, казали в народі, що родина без дітей. Рушниками прикрашалося найпочесніше місце в хаті, де була ікона, видні місця при вході, над сімейними портретами, вікнами.

-Діти, а що ви знаєте про рушники?

-Рушник з давніх –давен символізував мир, злагоду та здоров’я в сім’ї. Ним ушановують народження немовляти, виряджають у далеку дорогу батька, сина, зустрічають гостей. А який він гарний! Його можна порівняти з піснею. Без рушника, як і без пісні, не обходилося жодне сімейне свято. Найбільше обрядових сюжетів пов’язано з рушником.

- Віночок – це плетене коло із квітів, листя, гілок. Дівочий вінок символізує молодість і кохання. Недаремно віночок є частиною українського народного костюма.

Найкращою оздобою голови дівчини є вінок. Дівчатка плели собі віночки з квітів маку, синіх волошок, чорнобривців. Вінок із жовтих квітів захищав колись дівчину від нападників

. А ще віночок - це не просто прикраса, це оберіг. Вважалося, що він володіє надприродною силою, що біль знімає, зберігає волося. Український віночок був і є обвічним символом добра і надії. Це обов’язковий атрибут майже всіх свят.

ІІІ. Підведення підсумків.

- Ось і підійшла до кінця наша розмова.

- Чи сподобався вам наш усний журнал? Чим саме?

- А що нового ви дізнались та запам’ятали?

- Про що розкажете вдома своїм рідним?

- Отож, давайте перевіримо ваші знання, розгадуючи кросворд «Народні символи України».

(На дошці кросворд)

- Розгадавши його, ми прочитаємо по червоних клітинках назву птаха, якого ще в Україні звуть по – різному: чорногуз, бусол, бузько.

1.Він – усьому голова. (Хліб)

2.Українці вважають це дерево святим. Його святять у церкві перед Великоднем. (верба)

3.З цим деревом порівнюють гнучкий дівочий стан. (тополя)

4.Дуже співуча пташка, яка є символом України. (соловей)

5.Тваринний символ. У багатьох піснях його згадують, коли оспівують козака. (кінь)

6.Народний символ України. Його дарують, ним обмінюються у Великоднє свято. (писанка)

- Наша свята земля, рідна оселя, солов’їна мова, невмируща пісня, червона калина, і все, про що ми говорили,- є нашою Батьківщиною, яка зветься Україною. Тож любімо, шануймо, бережімо її та будьмо гідними її синами та доньками.

 

На початок

Оновлено 14.09.2018